We need your financial support to repair and preserve the exterior brick of this historical church that was built in 1875

Ми потребуємо Вашої фінансової підтримки для ремонту та збереження нашої історичної церкви, побудованої в 1875 році

UPDATE 02/21/2019:
Hello everyone, we are making excellent progress and are so close to our goal of $31, 000. Thanks to Terra Wawrykiw- Mueller for her donation of $50.00 and to an anonymous donor for the donation of $1, 500.00
WE have collected $ 29, 913.00 to date and just need
$ 1087.00 If you haven’t donated yet, please step up to support our Church and let’s get these repairs done. Please remember to pass this on to anyone who may be able to help. Have a great day.

“Dnipro”

Ukrainian Dance Ensemble

Now Recruiting for Kalyna & Promin Ukrainian Dance Ensembles!

For more Information Please Contact:

Amy Mulhall
Phone: 414-405-2965.
E-Mail:dniprodance@gmail.com
Photo Set One
2017 Easter
2018 Panahyda, Memorial Services
2018 Panahyda

Supporters

Count per Day
  • 84407Total visitors:
  • 17Visitors today:
  • June 13, 2011Counter starts on:
10-а НЕДІЛЯ ПО ЗЕЛЕНИХ СВЯТАХ

( Мт. 17, 14-22 )

В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Ми щойно прослухали читання з Євангелії від Св. Матея про те, як батько благав Христових апостолів, щоб вони оздоровили його сина, але апостоли не могли його оздоровити. Справді – дивне диво! Євангелісти свідчать, що Ісус Христос дав апостолам дар лікувати всілякі недуги, а тут не могли оздоровити хворого сина нещасного батька. Коли Ісус Христос зійшов з гори після Переображення, батько, хворого сина, припав до його ніг і з плачем благав Христа: “Господи, змилуйся над моїм сином”. Христос – Спаситель одним словом оздоровив хлопця.

Апостоли запитали Христа: “Чому ми не могли його оздоровити?”. Божественний спаситель дав їм відповідь: “Через вашу малу віру”. Віра апостолів була слаба і тому їхні спроби прогнати біса не мала успіху.

Віра є основою християнського життя, віра переносить гори труднощів. “Без віри неможливо подобатися Богові; бо хто приступає до Бога, мусить вірити”, – каже святе Письмо. Віра дає силу провадити гідне християнське життя, віра допомагає переносити всілякі труднощі, віра відкриває нам нові горизонти і готує нам заслуги на вічне життя. В Євангелії від Св. Матея читаємо слова Ісуса Христа: “Істино кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого” ( Мт. 17, 20 ).

У книжці “Переможна віра” автор Річард Уермбранд описує терпіння католицьких сестер –  монахинь у сибірській тюрмі. Шістдесят сестер тяжко каралися на каторжних роботах. Начальник табору домагався, щоб сестри не вдягали на себе чернечі ряси, але сестри ніяк не хотіли вдягати на себе тюремні уніформи, кажучи, що це одяг сатани: – Ми ні в чому не провинилися, ви караєте нас за це, що ми віримо в Христа Бога, за це що ми молимося і любимо Господа Бога. Ми не можемо носити на собі одяг сатани.

Одного дня начальник табору загнав усіх сестер до купелі. Поки вони милися, забрано їм чернечі ряси і на їх місце покладено тюремні уніформи. Після купелі сестри рішуче відмовилися брати на себе ці уніформи і при сорокаградусному морозі без прикриття, босі стояли на снігу. Присутня лікарка благала: “Сестри, ви руйнуєте своє здоров’я, ви вчиняєте, самогубство!”. Монахині спокійно молилися, а роздратований начальник табору кричав: “Легше було воювати з нацистами, ніж з цими монахинями!”.

На морозі віруючі сестри, босі і нагі, ступаючи по снігу, поверталися до своїх бараків співаючи молитву: “Отче наш, що на небесах”. Коли проходили біля начальника тюрми, кожна сестра привітала його словами: “Хай Бог простить тобі”.

Начальство табору дивувалось, що ані одна сестра не застудилася. Лікарка, яка була свідком цього, запитала свою товаришку, іншу лікарку: “Як ти це поясниш з медичної точки зору, що ані одна з цих сестер не захворіла? – Монахині самі пояснили це явище своїм набожним співом: “Отче наш, що на небесах”, – була відповідь атеїстки, зворушеної незламною вірою побожних монахинь. їхня віра перемогла гору снігу, гору морозу і гору голоду.

Сильна, безстрашна віра зворушує навіть не віруючих безбожників. До всіх нас звертається Господь Ісус Христос: “Майте віру в Бога” ( Мк. 11,22 ). Св. Апостол Іван у першому посланні пише: “Оце перемога, яка перемогла світ, віра ваша”. Амінь. Слава Ісусу Христу.

DSC03595

HOMILY – 10th SUNDAY AFTER PENTECOST

(Mt 17: 14-22)

In the name of the Father, Son and Holy Spirit!

We have just heard in today’s Gospel, how a father pleaded with the Apostles to cure his son and they could not. This seems odd! The Evangelists tell us that Jesus Christ gave the apostles the power to heal all illnesses and here they could not heal the son of this distraught father.  As our Lord was coming down from the mountain, after His Transfiguration, the man approached Him, and knelt down and said “take pity on my son”.  Christ, our Savior cured the boy with one word.

The apostles ask Christ: “Why could we not cure the boy”? Christ answered “Because you have so little faith”. The apostles’ faith was not strong enough to chase out the demons.

Faith is the very basis of Christianity.  Faith can move mountains.   The Holy Scriptures say that without faith we cannot get close to God, because whoever wants to get closer to God must have faith.  Faith gives us the strength to live good, Christian lives.  Faith helps us endure the adversities of life. Faith opens up new horizons for us and prepares us for life everlasting.  In the Gospel of St. Matthew we hear the words of Jesus Christ: “if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘move from here to there,’ and it will move; and nothing will be impossible to you”. (Mt 17,20)

The sufferings of the Catholic Nuns in Siberian prisons were well depicted in the book “Triumphant Faith” written by Richard Urmbrand, 60 nuns were put to hard labor. They were not allowed to wear their habits, but the nuns refused to wear the prison garbs because they said they were the uniforms of the devil. They said that they had committed no crime, but that they were being punished for believing in Christ, loving and praying to Him.

One day the prison guard forced all the nuns to take a bath. While they were bathing he took away their habits and replaced them with prison garb. The nuns refused to put on the prison garb and in 40-degree weather stood naked on the snow. The doctor begged them to put on the prison garb:  “Sisters please, you are ruining your health, you are committing suicide”! The nuns calmly stood praying. The prison guard angrily yelled out “it would be easier to fight with the Nazi’s then with these nuns”.

The nuns, naked and barefoot, and in the freezing snow returned to their barracks singing the “Our Father”. As they passed by the guard each one greeted him with “May God forgive you”.  Everyone in the prison was amazed that not one of the nuns caught a cold. The doctor that witnessed all of this asked one of her other doctor friends “from a medical point of view, why didn’t they get sick?”   The nuns gave the answer when they sang the “Our Father” said the atheist who was moved by the unbreakable faith of these devout nuns. Their faith overcame mountains of snow, frost and hunger.

A strong, fearless faith can move even the unfeeling atheist. Jesus Christ said to all of us: “Have faith in God” (Mk. 11,22).  St. John, the apostle, in his first epistle wrote: “This is the victory that is victorious over the world, your faith”. Amen.  Glory be to Jesus Christ.